Малкія Денмір усе життя живе між статусами, які не дають їй нормально видихнути: то вона герцогиня, то бастард, то «королівський клинок», а іноді — просто дівчина, якій дуже не пощастило з місцем народження. Палац, де вона виросла, не схожий на дім. Це радше красивий механізм із усмішок, інтриг і тихих загроз, де кожен жест може означати війну. Єдина стабільність у її житті — принцеса, до якої вона прив’язана сильніше, ніж дозволено здоровому глузду. Але світ не любить стабільність. Трагічна подія руйнує звичний порядок, і Малкія опиняється поза стінами палацу — у реальності, де титули нічого не варті, а минуле дихає в спину швидше, ніж вороги попереду. Вона вирушає у шлях, який одночасно схожий на втечу й на полювання. Помста стає компасом, а прокляття — тінню, що не відстає ні на крок. І чим далі вона заходить, тим більше постає питання: її життя справді її власне, чи хтось давно вже написав фінал цієї історії? Це історія про те, як легко втратити себе, коли тебе весь час намагаються зробити чимось іншим. І як небезпечно знайти в собі щось справжнє.