У ніч літнього сонцестояння звичайна смертна випадково опиняється надто близько до священного кола богів. Там, серед полум’я та ритуалів, вона зустрічає його — істоту, яка ховається в тіні за їхніми спинами. Він не має права бути поруч, але все одно обирає її. Один танець перетворюється на зв’язок, від якого неможливо відмовитися. Від тієї ночі його присутність не відпускає її ні вдень, ні вночі: куди б вона не пішла, за нею тягнеться темрява, що нищить усе живе навколо. Вона намагається чинити опір, відштовхнути його вплив і вижити у власному житті, яке поступово руйнується. Але він не відступає — він хоче не просто її поруч, а повністю: тіло, волю, душу. Та вона не збирається ламатися. Навіть якщо вибір виглядає як боротьба з тим, що не можна перемогти.