Книга розповідає історію словацького єврея Ласло Соколова, який у 1942 році був депортований до концтабору Освенцим-Біркенау. Коли наглядачі виявили, що він володіє кількома мовами, його призначили татуювальником — він мав позначати в'язнів їхніми в'язничними номерами. Протягом понад двох з половиною років Соколов став очевидцем страшних звірств, але й неймовірних актів сміливості та милосердя. Ризикуючи власним життям, він використовував свою привілейовану позицію, щоб обмінювати дорогоцінності та гроші вбитих євреїв на їжу для товаришів по в'язниці. У липні 1942 року в'язень номер 32407 зустрічає молоду дівчину Гіту, якій мав вибити номер 34902, і дає собі обітницю вижити та одружитись з нею.