Вбивцебот — штучний інтелект, який не мав би турбуватися долею людей. Але коли докторку Менсу викрадає зловісна корпорація «Сірий Криз», він вирішує їй допомогти. Розпочинається небезпечна місія через космічні простори, де цей високофункціональний робот намагається зрозуміти, чому він піклується про долю однієї людини. Веллс досліджує природу штучної свідомості крізь внутрішній монолог героя, поєднуючи напругу корпоративного шпигунства з філософськими питаннями про ідентичність машин і людські стосунки. Кумедна дружба між Вбивцеботом та науковицею, наповнена гумором, розкриває глибокі рефлексії про технологічний прогрес і експлуатацію.