Третій том повного зібрання прозових творів Говарда Філіпса Лавкрафта охоплює останній період його творчості — 1930–1935 роки. У цей період письменник створив найбільші й найвпливовіші твори, зокрема «Шепіт у темряві», «У горах божевілля», «Морок над Інсмутом», «Сни у відьминому домі» та «За пеленою часу». Саме тоді сформувався легендарний цикл Міфів Ктулху — унікальна космогонія забутих богів, далеких зірок і темних таємниць, які перевертають розуміння людством реальності. Лавкрафт, черпаючи натхнення у Едґара Аллана По, зумів створити цілковито оригінальний літературний світ, що став фундаментом сучасної літератури жаху й впливав на мистецтво, музику та масову культуру.