1960 рік. Два брати, Петро й Семен Луцики, звільнилися з таборів ГУЛАГу, але залишаються в спецпоселенні в Сибіру. Петро вирішує втекти, прагнучи повернутися до дружини та дітей на Україну. Втеча не вдається, і постає питання: чи піддав брата Семен? Тим часом у рідному Гусятині акушерка Степанія, дружина Семена, через власну необережність стає причиною смерті дитини партійного чиновника. Щоб врятувати себе, вона перекладає провину на Петрову дружину Сабіну. Роман про те, як кожен розплачується за скоєне, шукає спокуту й мужність у час, коли справедливість здається неможливою.