У притулку для самотніх акторів живуть дві колишні зірки радянського кіно. Вони колись запекло ворогували, змагаючись за любов одного чоловіка. Тепер, коли час стер гордість і грим, вони мовчки сидять поряд — і розуміють, що можливо не суперниці їм були суджені, а сестри по долі. До них приходить молода доглядальниця зі своїм невисловленим болем. Слухаючи розповіді старих актрис про любов крізь втрати, вона дізнається просте й важливе: життя прекрасне не тоді, коли воно ідеальне, а тоді, коли ти його проживаєш без жалю — зі сміхом, слізьми, до самого кінця.