
Щоденник берлінської журналістки, яка впродовж восьми тижнів весни 1945 року записувала своє виживання у розореному місті. Разом із сусідами вона перебувала без їжі, води й електрики, спостерігаючи колапс цивілізації. Текст поєднує гостру спостережливість, чорний гумор і непохитний здоровий глузд. Книга стала голосом тих, чиї історії часто залишаються невисловленими, і посідає почесне місце поряд із щоденниками Франк, Клемперера та Хачійя як унікальний пам'ятник Другої світової війни.

Оцінка читачів
Поки немає оцінок
Щоденник берлінської журналістки, яка впродовж восьми тижнів весни 1945 року записувала своє виживання у розореному місті. Разом із сусідами вона перебувала без їжі, води й електрики, спостерігаючи колапс цивілізації. Текст поєднує гостру спостережливість, чорний гумор і непохитний здоровий глузд. Книга стала голосом тих, чиї історії часто залишаються невисловленими, і посідає почесне місце поряд із щоденниками Франк, Клемперера та Хачійя як унікальний пам'ятник Другої світової війни.