Роман про тридцятирічних, які так і не виросли. Головна героїня Рита — авторка пісень, що сім років нічого не писала. Вона намагається зрозуміти причини творчого блокування, відновити стосунки з колишнім партнером по гурту й перевірити, чи здатна справжня дружба витримати випробування. Книга розповідає про київське життя із затишними вулицями, переповненими барами й старими кінотеатрами. У центрі — теми втрат, пам'яті, закоханості без щасливого фіналу й музики як способу зберегти себе. Валерія Бабко із легкою іронією фіксує стан покоління: його жарти, сленг і переживання, тісно переплетені з воєнною реальністю.