Поетична збірка написана на передовій, але не про жахи війни. Вірші розповідають про людей, які кохають сильніше, ніж бояться. Про тих, хто був тут і залишився. Такою мовою солдати згадують загиблих, діти пишуть листи на аркушах зошитів. Текстам цієї книги довіряють біль і надія, в них пишуть про смерть і кохання, прощання й надію на завтрашній день.