Київ, 1938 рік. Марина живе в добу сталінських репресій, коли за найменшу підозру людей розстрілюють, а їхніх близьких відправляють у табори. Після розстрілу чоловіка за доносом вона опиняється в Акмолінському таборі для дружин так званих зрадників у казахському степу. Там її чекають нелюдські умови: зимова стужа й літня спека, виснажлива праця на водяних болотах, де женки косять очерет для саманної цегли. Але разом зі стражданнями приходять несподівані зустрічі — дружба, людяність і крихітка надії. Марина вчиться боротися, падати й вставати знову. А коли настане день звільнення, їй доведеться спробувати виконати обіцянки, які вона дала тим, хто залишився в таборі.