Марко Вовчок — літературна спадкоємиця Шевченка, авторка творів, які стали фундаментом українського реалістичного роману. У збірці «Три долі» письменниця з особливою чутливістю зображує долі жінок-кріпачок — найменш захищених членів суспільства, яких чекало приниження й беззахисність. Через просту, прозору мову й відчутну ніжність стилю Вовчок передає глибоке співчуття до нещасних і страждущих, особливо до найбідніших серед бідних. Її твори — це голос за тих, кого ігнорувало саме суспільство.