Збірка оповідань Олександра Михеда, де час і простір танцюють за власними правилами. Автор переносить читача з козацьких часів у сучасність, а звідти — у невизначене майбутнє, але скрізь панує та сама самотність. Це вигадані історії зі справжнім болем і справжні випадки зі смішком на устах. Михед препарує консюмеризм, психіку сучасних людей, їхні помилки — іронічно й дотепно. Книга про безжальність цинічного покоління, про те, як гірко бувають наслідки неправильних рішень. Клаптикова ковдра з фрагментів життя, зшита не для тепла, а щоб кожен клапоть нагадував про щось важливе.