Збірка віршів Ірини Цілик, написаних протягом восьми років. Авторка звертається до теми війни й травми через образ тонкого льоду — метафору нашої крихкої реальності, де легко втратити рівновагу і поранити себе чи інших. Вірші досліджують досвід життя в умовах конфлікту, спробу зберегти людяність і взаємозв'язок із близькими навіть тоді, коли ми стоїмо на грані. Це роздуми про те, як не опинитися на різних берегах з тими, кого ми любимо, і чому важливо розмовляти одне з одним уже сьогодні.