Белетризовані мемуари Ернеста Гемінґвея про його молоді роки в Парижі 1920-х років. У двадцяти коротких замальовках письменник розповідає про творче становлення, знайомства з діячами «втраченого покоління» та пошук власного літературного голосу. Париж постає не просто містом, а живою істотою, що надихала автора на рефлексії та творчість. Через спогади про кафе, людей і творчі дискусії Гемінґвей ділиться життєвими принципами та екзистенційними роздумами, запрошуючи читачів поділити атмосферу післявоєнної Європи.