Перша книга двотомника невиданої малої прози Валерія Шевчука — одного з найяскравіших майстрів українського магічного реалізму та покоління шістдесятників. До збірки увійшли новели й оповідання, написані у 1960–1964 роках, які досі не друкувалися. Видання проілюстроване світлинами й документами з родинного архіву письменника, що відкривають його творчу лабораторію та атмосферу доби.