Друга книга двотомника невиданої малої прози Валерія Шевчука — класика українського магічного реалізму. До неї увійшли новели й оповідання, написані впродовж 1965–2006 років, які раніше не публікувалися. Видання супроводжують світлини й документи з родинного архіву письменника, що дають змогу простежити еволюцію його стилю крізь десятиліття.