Дебютний роман Оксани Забужко, що став літературною сенсацією 1996 року. Історія украї­нської викладачки, яка викладає літературу в американському університеті й пише вірші. Героїня занурена у складні, повні суперечностей стосунки з художником, які розпочалися з відмови та переросли в драматичний досвід, де переплітаються чуттєвість, залежність і насильство. Її думки не знають спокою — героїня постійно розмірковує про те, що тривожить її як жінку, інтелігентку, українку й коханку. Забужко аналізує взаємодію національного й інтимного, розглядаючи класичні сюжети української історії крізь призму особистих переживань. Текст розкішною, гострою мовою препарує травми, психологічні залежності та проблеми жіноцтва, які легли в основу нової епохи української літератури.