Поетичний щоденник Сергія Мартинюка, складений з віршів, написаних від перших місяців пандемії до кінця 2024 року й часу служби в Збройних силах України. Автор пише про пам'ять і початок війни, про надію й першу любов, про сміх товаришів по зброї та розпач втрат. У збірці — вірші про народження дитини, що змінює все, про вагу слів та прискорення часу. Кожну сторінку доповнюють світлини сумського фотографа Євгена Потапова.