
Поетичний щоденник Сергія Мартинюка, складений з віршів, написаних від перших місяців пандемії до кінця 2024 року й часу служби в Збройних силах України. Автор пише про пам'ять і початок війни, про надію й першу любов, про сміх товаришів по зброї та розпач втрат. У збірці — вірші про народження дитини, що змінює все, про вагу слів та прискорення часу. Кожну сторінку доповнюють світлини сумського фотографа Євгена Потапова.

Оцінка читачів
Поки немає оцінок
Поетичний щоденник Сергія Мартинюка, складений з віршів, написаних від перших місяців пандемії до кінця 2024 року й часу служби в Збройних силах України. Автор пише про пам'ять і початок війни, про надію й першу любов, про сміх товаришів по зброї та розпач втрат. У збірці — вірші про народження дитини, що змінює все, про вагу слів та прискорення часу. Кожну сторінку доповнюють світлини сумського фотографа Євгена Потапова.