Павло Тичина — один із основоположників сучасної української поезії. Ця збірка містить його ліричні твори з перших поетичних збірок, де він бунтує проти звичних ритмів і знаходить несподівані рими, наближаючи поезію до музики. Рання лірика Тичини вражає свіжістю почуттів і повним розчиненням у природі — тут чарівне єднання кохання й світу, піднесені настрої оспівування нового життя й щемка надія на світле майбутнє. Вірші автора відкривають психологічний стан людини, вивільненої від старих канонів, на порозі першотворення.