Маркес уперше дослідив у цій повісті те, що стане лейтмотивом його творчості, — людську самотність у світі. У центрі розповіді — таємниче місто Макондо та три голоси: полковника Ауреліано Буендіа, його доньки й онука. Вони переказують події двадцяти п'яти років минулого через спогади й роздуми про смерть, життя, ненависть, любов. Повість майстерно сплітає реальність із фантастичними елементами, насичена метафорами й символами. Герої та образи, вперше розкриті тут, пізніше повернуться в знаменитому романі «Сто років самотності».