Драматичний роман Валер'яна Підмогильного про складні людські стосунки в Києві 1920-х років. У центрі — Марта Висоцька, селянка, що шукає своє місце у швидко змінюваному міському світі, та Юрій Славенко, раціоналіст, чиї погляди різко розходяться з її романтичними ідеалами. Їхній конфлікт розгортається як філософське протистояння між розумом і почуттям, між індивідуальністю та механізацією суспільства. Письменник досліджує психологічні глибини своїх героїв, ставлячи вічні питання про сенс життя, природу людини та можливість щастя в епоху соціальних перемін.