Василь Стус — поет, який не зламався перед тиском радянської системи й став символом духовної стійкості та національної гідності. Його творчість була заборонена, а саме ім'я вважалося крамолою. Проте чин поета — від відмови поступитися своїми принципами до смерті у табірному карцері — перетворив його на взірець для наслідування. Ця збірка містить сто програмних віршів, які розкривають філософію поета: глибоке переконання, що людська достоїнство невіддільне від національної гідності, і категорична відмова перед любою формою насильства над душею. Стус об'єднує Україну і вчить розуміти одне одного.