Андрій Халепа — перспективний поет, втомлений петербурзькою богемою. На межі розпачу він тримає в руках револьвер, але його бажання покінчити з собою викликане не коханою чи звинуваченнями у ренегатстві. Випадкова зустріч із дивним старим та таємничою панею стане для героя знаковою. Винниченко написав цей роман 1915 року, але питання національної самоідентифікації в ньому залишається актуальним дотепер. Фрази персонажів викликають палкі суперечки — одні видаються обурливими, інші — наївними, а деякі просто хочеться запам'ятати як цитати.