Генрі Марш, досвідчений нейрохірург, після виходу на пенсію опинився на іншому боці медичної кабінки — тепер він пацієнт, а не лікар. У цій книзі він ділиться спогадами про своє минуле та розмірковує про життєво важливі питання. Марш пише про перехід від ролі рятівника до людини, яка сама потребує допомоги, залишаючись глибоко зачарованим таємницями науки, краси природи та любов'ю до близьких. Це елегійна, відверта і світла розповідь про те, що справді має значення, коли час обмежений.