Книга коротких творів написана військовим, який повертається зі сходу з болючими спогадами про велику війну. Тут автор пропрацьовує власну травму через розповіді про віру на фронті, братерство між боївцями, страх і надію, смерть і любов. Дронь говорить про людей великої любові, на яких все тримається, але також про те, як визнані майстри літератури не витримують випробування реальністю війни. Це свідчення тих, хто був на межі — про те, що змінилося на Східному фронті, розуміють тільки самі українці, бо все сталося інакше, ніж у книжках.