Повість Ольги Кобилянської «Земля» — шедевр українського реалізму, у якому письменниця розповідає про долю Івоніки Федорчука, чоловіка, всім своїм життям пов'язаного з землею. Він працює на ній невтомно, шанує та береже кожен шматок грунту, плекаючи надію, що вона принесе достаток його синам. Але боротьба за землю, яка точить його родину роками, призводить до трагедії та братовбивства. Із втратою сина Івоніка втрачає й свої мрії, віру в те, що земля коли-небудь дарує щастя.