Пастор-євангеліст і військовий капелан Григорій Мотуз разом з сім'єю та волонтерським батальйоном евакуює людей із окупованого Маріуполя. Його сини воюють поруч з батьком, рятуючи інших у сірих зонах по всій лінії фронту. Під час однієї експедиції Григорій осліп від вибуху й потрапляє в полон. Прикутий до підлоги у в'язничному вагоні, він згадує своє минуле: дитинство, службу в армії, боротьбу з наркомафією, пошук коріння і правди серед російської пропаганди. Насправді ця війна — між Світлом і Темрявою, між цивілізацією життя і смерті — тривала набагато довше, ніж чотири століття.