Набридло помилятися й постійно обирати щось не те? Ця книжка — посібник з когнітивних упереджень і логічних хиб, який показує, чому в деяких випадках ми діємо не дуже раціонально, бо наш мозок автоматично приводить нас до помилкових думок та емоційних реакцій. Вони спотворюють наше сприйняття ситуації й роблять його максимально далеким від реальності. Автор детально на реальних прикладах з історії, політики та бізнесу пояснює, які упередження сформували ті чи інші явища, та після кожного розділу дає коротке резюме щодо описаного упередження, аби закріпити його усвідомлення. Тож завдяки цій книжці читач зможе навчитися виявляти хиби у своєму мисленні та приймати більш зважені рішення. Про автора: Олів’є Сібоні — письменник, освітянин, консультант з прийняття стратегічних рішень. Викладає в міжнародній бізнес-школі HEC Paris. Чим хороша ця книжка: Розповідає про більшість можливих упереджень та логічних хиб, з якими ми можемо зіткнутися. Показує, як наш мозок обманює нас, і перші висновки, які ми можемо зробити з приводу певних питань, часто бувають неправильними. Сподобається фанатам Канемана, бо, фактично, ще більш заглиблюється в теми, порушені в книзі "Мислення швидке й повільне". Розповідає, як себе "ловити" відразу на упередженнях і поспішних висновках. Цитати з книжки: Про «ефект німба»: Захопившись взірцем, ми починаємо шукати причину успіху в його чи її житті, рішеннях і методах. Психологам давно відомий так званий «ефект німба»: відколи в нас склалося враження про якусь особу, всі інші її риси ми оцінюємо у світлі «німба» свого першого враження. Саме тому високих людей сприймають як кращих лідерів (і за інших рівних обставин вони отримують більшу платню). Саме тому виборці почасти оцінюють кандидатів за зовнішністю, чи в них «подоба до посади». Про вплив упереджень на наш вибір: Найбільш помітні в наш час стосуються політичних дебатів, де механіка підтверджувального упередження особливо потужна. Давно відомо, що наша здатність сприймати політичні аргументи залежить від попередніх поглядів: прихильники різних політичних таборів, спостерігаючи за політичними дебатами своїх лідерів, упевнені, що саме їхній учасник «переміг». Представники кожного табору чутливіші до аргументів свого кандидата й менш уважні до резонів супротивника. Те саме явище спостерігається, коли представникам протилежних політичних таборів представляють однакові факти й аргументи по темі, щодо якої вони вже мають сформовану думку. Про те, яким повинен бути лідер: Лідер майбутнього розуміє, що не може в цьому складному й неоднозначному світі ухвалювати всі рішення самостійно. Він усвідомлює себе як людину, що створює організацію, здатну допомогти йому краще вирішувати. Лідер більше не той керівник, упевнений у своїй інтуїції, нечутливий до сумнівів і швидкий на рішення. Він погоджується певною мірою обмежити свою свободу.