Повоєнна Німеччина крізь очі двох одинадцятирічних хлопців — Генріха й Мартіна. Вони з різних соціальних верств, але поєднані спільною бідою: кожному війна забрала батька. На тлі розквіту чорного ринку, молодих удів і суспільства, яке поспішно забуває своє минуле, розгортається історія про те, як травма війни формує дитяче світосприйняття. Бьолль не прагне викликати жаль — він показує реальну ціну катастрофи, яка руйнує не лише міста, а й душі тих, хто до неї причетний.