Уве — похмурий, вередливий старик, який живе за суворими правилами і не терпить змін. Він вважає себе оточеним ідіотами, осуджує будь-кого, хто не поділяє його вузьких поглядів, і мріє про смерть після того, як втратив дружину. Але коли до його тихого кварталу переїжджає молода сім'я, яка негайно ламає його поштову скриньку, його невичерпна гіркота зустрічається з життям. Через гумор і цинізм Уве крізь історію розповідає про себе — про горе, яке сформувало його упередження, про кохання, що змінило все, і про те, як людина виявляється здатна змінитись, коли для цього з'являється сенс. Роман про самотність, дружбу та світло, яке може повернутись навіть коли здається, що воно зникло назавжди.